- НАСИЛЬСТВО - ЦЕ ОДНОРАЗОВИЙ АБО БАГАТОРАЗОВИЙ ВПЛИВ, ВНАСЛІДОК ЯКОГО ЗАПОДІЮЄТЬСЯ ШКОДА ПСИХІЦІ, ТІЛУ ТА ВОЛІ ІНШОЇ ЛЮДИНИ І ЗАВЖДИ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА УМОВИ ДИСБАЛАНСУ ВЛАДИ МІЖ ЖЕРТВОЮ ТА НАСИЛЬНИКОМ. Насильство поділяють на фізичне, емоційне, сексуальне, економічне та зневагу (емоційне і фізичне). При цьому емоційне насильство часто небезпечніше за фізичне, оскільки його сліди не так помітні
- ЧЕРЕЗ ТОЛЕРАНТНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА ДО НАСИЛЬСТВА, ЧАСТО ЖЕРТВИ НАСИЛЬСТВА НЕ РОЗУМІЮТЬ, ЩО СТОСОВНО НИХ БУЛО НАСИЛЬСТВО. Дуже часто оточуючі звинувачують жертву насильства в тому, що вона зазнала насильства ("сама винна", "а чому не пішла?", "треба було думати" тощо). За статистикою, через толерантність пострадянського виховання до насильства, у кожній родині є насильство в тому чи іншому вигляді
- АГРЕССОР ЗАВЖДИ В МИНУЛОМУ - ЖЕРТВА НАСИЛЬСТВА. Тому жертви насильства обирають у подальшому житті один зі шляхів: шлях компенсації (коли вони намагаються виправити наслідки насильства хоча б для інших жертв насильства) або шлях насильства (коли вони використовують різні види насильства щодо оточуючих).
- ВНАСЛІДОК НАСИЛЬСТВА У ЖЕРТВИ НЕ РОЗВИВАЄТЬСЯ АБО ЧАСТКОВО АТРОФУЄТЬСЯ ДІЛЯНКА МОЗКУ (ГІПОКАМП), ЩО ВІДПОВІДАЄ ЗА СПОГАДИ, РОЗУМІННЯ І РОЗПІЗНАВАННЯ МОВИ. Також посилюється розвиток мигдалини, що призводить до підвищеної тривожності та/або агресивності. Крім того, у жертви здебільшого розвиваються нейронні зв'язки, що відповідають за біль і страждання, і атрофуються ті зв'язки, які відповідають за задоволення. Тому часто жертви насильства протягом життя неусвідомлено ставлять себе в ситуації, де вони відчуватимуть звичний рівень болю і страждання, оскільки тільки в цих умовах вони можуть відчувати емоції. При цьому позитивні емоції не розпізнають або витісняють, емпатія і здатність формувати тривалі стабільні прив'язаності знижується
- БАТЬКИ, ЯКІ В МИНУЛОМУ БУЛИ ЖЕРТВАМИ БУДЬ-ЯКОГО З ВИДІВ НАСИЛЬСТВА, ЧАСТО СПРИЙМАЮТЬ ДІТЕЙ ЯК ВЛАСНЕ ПРОДОВЖЕННЯ, І НЕУСВІДОМЛЕНО ПІДДАЮТЬ ЇХ ТАКОМУ САМОМУ НАСИЛЬСТВУ, ВІД ЯКОГО СТРАЖДАЛИ САМІ. Як результат, діти згодом набувають у своїй основі тих самих або подібних деформацій особистості, що й батьки, або варіанти відповідних реакцій на деформації особистості батьків, бо жертва насильства несвідомо обирає ситуації та людей, що повторюють емоційну обстановку в сім'ї
- У СІМ'ЯХ, ДЕ Є ЕМОЦІЙНЕ НАСИЛЬСТВО, ПОШИРЕНА КУЛЬТУРА ЗАМОВЧУВАННЯ - УСІ НЕЗРУЧНІ ФАКТИ ІГНОРУЮТЬСЯ. Якщо хтось із членів сім'ї намагається говорити про свої почуття або незгоду, до нього застосовується колективне ігнорування та булінг. У результаті для того, щоб зберегти любов, діти змушені деформувати свою особистість і Я-образ
- ГОЛОВНЕ В ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНІЙ РОБОТІ З ЖЕРТВАМИ НАСИЛЬСТВА З БОКУ ТЕРАПЕВТА/ПСИХОЛОГА - УМІТИ РОЗПІЗНАВАТИ АКТИ НАСИЛЬСТВА В ІСТОРІЇ КЛІЄНТА (АДЖЕ ДУЖЕ ЧАСТО ЖЕРТВИ Й НЕ ПІДОЗРЮЮТЬ ПРО ТЕ, ЩО ЗАЗНАЛИ НАСИЛЬСТВА), НАЗИВАТИ РЕЧІ СВОЇМИ ІМЕНАМИ, НЕ УНИКАЮЧИ ФАКТУ НАСИЛЬСТВА. Обов'язково в жодному разі не допускати насильства зі свого боку в рамках терапевтичних кордонів із клієнтом, оскільки часто клієнт може неусвідомлено провокувати терапевта на повторення сценарію насильства
- За будь-якого виду насильства порушується чутливість тіла - або за сценарієм атрофії, або за сценарієм психосоматизації
- Здебільшого у жертв будь-якого з видів насильства розвивається вивчена безпорадність, невіра в себе, занижена самооцінка і самоцінність, відсутність особистих кордонів, підміна і нерозпізнавання почуттів та емоцій, відсутність самоповаги і власної гідності...
Психолог Анна Чехман🦊
📲Запис на консультації: +38 (066) 432 07 73 (Viber/WhatsApp/Telegram)
